Захист прав місцевих українців шляхом підтримки місцевих органів влади

Етнічні українці, які проживають переважно на півночі Молдови, є невід'ємною частиною багатоетнічного суспільства країни, будучи другою за чисельністю етнічною групою після молдован (4,9% за даними перепису 2024 року). Історично українці відігравали значну роль у розвитку північних регіонів, роблячи внесок в економіку, культуру та суспільне життя.

    Однак останніми роками етнічні українці стикаються з низкою викликів. Серед них – труднощі із збереженням рідної мови та культури, обмежений доступ до освіти українською мовою, а також соціально-економічні проблеми, такі як безробіття та міграція молоді в пошуках кращих можливостей.

    Ці фактори підкреслюють необхідність розробки та реалізації програм, спрямованих на підтримку та інтеграцію етнічних українців у Молдові, з особливим акцентом на збереженні їхньої культурної ідентичності та поліпшенні їхнього соціально-економічного становища.  

    Соціально-економічне дослідження, проведене НКУМ у липні 2024 року в місцях компактного проживання українців, зафіксувало значний розрив у розвитку інфраструктури, доступі до освіти, медицини та рівні доходів.

Ці недоліки інфраструктури вимагають особливої уваги та інвестицій для поліпшення умов життя етнічних українців та інших мешканців північних регіонів Молдови. Вирішення цих проблем є важливим кроком на шляху до соціальної інклюзії та поліпшення якості життя всіх громадян країни.

    У 2024 році співпраця з місцевими органами влади зробила значний крок вперед із створенням Ради мерів, яка об'єднала 17 мерій, що представляють 33 населені пункти з помітною українською спільнотою (60000 жителів). Ця мережа партнерств дозволила ефективніше реалізовувати проєкти, забезпечуючи стабільну підтримку та роблячи послуги більш доступними, особливо у віддалених або малозабезпечених районах. На основі цього фундаменту плани НКМУ на 2025-2030 роки спрямовані на розширення цих територіальних ініціатив, щоб усі райони Молдови з українським населенням були включені до програм підтримки.

Ці виклики підкреслюють необхідність подальшої консолідації зусиль усіх зацікавлених сторін для поліпшення умов інтеграції, соціального захисту та доступу до базових послуг для біженців з України, в тому числі на законодавчому рівні.

    Швидких і простих рішень тут немає, тому наша стратегія полягає в інтеграції українців у загальні національні стратегії та програми, що фінансуються за підтримки міжнародних партнерів.

‍

‍

‍